ОписДеталіДодатки
Вірчий знак Двозуб князя Святослава Хороброго у дерев'яному футлярі
Характеристики вірчого знаку: • матеріал - латунь• розміри ~ 28 мм * 21 мм • вага ~ 5-7 г. Характеристики футляру: • матеріал - деревина• розміри ~ 6,5 см * 3.2 см • вага ~ 90 г.
Опис оригінального вірчого знаку:
Двозуб – перший родовий знак київських князів. Вважається, сьогоднішній герб України сформувався якраз від нього. Так, на печатці Святослава Ігорьовича був двозуб, а на багатьох монетах, перснях та пломбах Володимира Святославовича і його нащадків зображувався вже тризуб.
Цей знак був особистим символом Святослава. Саме двозуб послугував праобразом сьогоднішньому гербу України – тризубу Володимира Святославича. Володимир додав середній зуб, як новий елемент у знак батька, для того, аби відрізняти обидва символи. На одній стороні печатки залишились літери АРХО, що є частиною грецького слова "архонт", тобто князь. На іншій стороні лишились літери СФЛА – це середня частина імені Святослав, яке в грецькій мові звучало як "Свендосфлавос". Датувати печатку князя слід 968-969 рр.
Святослав Ігорьович (Святослав Хоробрий) (ймовірно, близько 938 - березень 972) - руський князь-варяг із династії Рюриковичів. Великий князь київський (945-972). Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945-964). Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в’ятичів (964). У 965-968 роках розгромив Хозарський каганат. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів. Відігнавши їх, посадив своїх синів намісниками на Русі - Ярополка в Києві; Олега в Овручі, Володимира в Новгороді. 969 року вирушив у другий похід на Болгарію. 971 року був обложений у болгарському місті Доростолі, змушений повернутися на Русь. На зворотному шляху загинув у засідці на Дніпрі, яку влаштував печенізький хан Куря. У західній традиції - Святослав І.
Характеристики вірчого знаку: • матеріал - латунь• розміри ~ 28 мм * 21 мм • вага ~ 5-7 г. Характеристики футляру: • матеріал - деревина• розміри ~ 6,5 см * 3.2 см • вага ~ 90 г.
Опис оригінального вірчого знаку:
Двозуб – перший родовий знак київських князів. Вважається, сьогоднішній герб України сформувався якраз від нього. Так, на печатці Святослава Ігорьовича був двозуб, а на багатьох монетах, перснях та пломбах Володимира Святославовича і його нащадків зображувався вже тризуб.
Цей знак був особистим символом Святослава. Саме двозуб послугував праобразом сьогоднішньому гербу України – тризубу Володимира Святославича. Володимир додав середній зуб, як новий елемент у знак батька, для того, аби відрізняти обидва символи. На одній стороні печатки залишились літери АРХО, що є частиною грецького слова "архонт", тобто князь. На іншій стороні лишились літери СФЛА – це середня частина імені Святослав, яке в грецькій мові звучало як "Свендосфлавос". Датувати печатку князя слід 968-969 рр.
Святослав Ігорьович (Святослав Хоробрий) (ймовірно, близько 938 - березень 972) - руський князь-варяг із династії Рюриковичів. Великий князь київський (945-972). Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945-964). Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в’ятичів (964). У 965-968 роках розгромив Хозарський каганат. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів. Відігнавши їх, посадив своїх синів намісниками на Русі - Ярополка в Києві; Олега в Овручі, Володимира в Новгороді. 969 року вирушив у другий похід на Болгарію. 971 року був обложений у болгарському місті Доростолі, змушений повернутися на Русь. На зворотному шляху загинув у засідці на Дніпрі, яку влаштував печенізький хан Куря. У західній традиції - Святослав І.